скошений

СКО́ШЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до скоси́ти¹.

Хлопець .. дихнув пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею та пахощами цвітів [квітів] і скошеної десь на лісовій поляні трави (І. Франко);

Серед лугів з покосами м'якого, недавно скошеного сіна .. стоїть невисока будівля (Л. Дмитерко);

Виноградні лози навпроти бункерних печер були скошені кулеметами, наче косами (О. Гончар);

Виростеш колись, сину, дізнаєшся, як умирали ми під стінами не одного Сталінграда, .. як падали, скошені вогнем ворожих мін і кулеметів, ідучи в атаки (І. Цюпа);

На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифом, мучаться на возах, на відкритих платформах (О. Гончар);

* У порівн. Як скошені, всі троє впали на зім'ятий сніг (Іван Ле);

// у знач. прикм.

Вже луки почервоніли під промінням заходу; скошена трава ще дужче запахла (І. Нечуй-Левицький);

Пахло пилом, прибитим за ніч росою, скошеним хлібом (Є. Кравченко);

Від ріки віяло теплом, від скошеного лугу – розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник);

// ско́шено, безос. пред.

На сизих луках скошено отаву, І літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський).

СКО́ШЕНИЙ², а, е.

1. Дієпр. пас. до скоси́ти².

Кам'яні площини еркерів звернені на південний захід, а скло вікон скошене так, що жарке літнє сонце не буде перегрівати кабінети (з наук.-попул. літ.);

Широко розкинувши могутні, скошені назад стрілоподібні крила, мчить у повітрі красивий літак обтічної форми (з наук.-попул. літ.);

Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (В. Речмедін);

// у знач. прикм.

Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Перекошений на один бік, викривлений.

Миттю перехопився [Терешко] через скошений перелаз, перебіг невеличке подвір'я (Г. Епік).