скреготливий

СКРЕГОТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який скрегоче, скреготить, утворює скрегіт.

За річкою, там, де в густій сутіні верб зникало продовження шосе, в цей момент з'явилося попелясте скреготливе потворище (О. Гончар).

2. Подібний до скреготу (про звук).

Огидний, скреготливий брязкіт розтрощеного скла .. наче розпоров по швах принишклу тишу сумирної зимової ночі (Ю. Смолич);

Дубова брама зі скреготливим рипом відчинилась (С. Добровольський);

Пилка і справді змінила в Саранчукових руках свій болісний скреготливий звук на співучу мелодію (О. Донченко).