скреготнути
СКРЕГОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до скрегота́ти, скреготі́ти.
Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (О. Гончар);
Скреготнули обидва важкі засуви, на порозі виріс кремезний Пилип Шугалія (В. Кучер);
Він незчувся, як під'їхав легковичок і несподівано скреготнули гальма (М. Рудь);
– Сховай пістолет й забирайся геть! – скреготнув зубами Брайко (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скреготнути — скреготну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скреготнути — -ну, -неш, док. Однокр. до скреготати, скреготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скреготнути — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- скреготнути — СКРЕГОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до скрегота́ти, скреготі́ти. Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (Гончар, Тронка, 1963, 285); Скреготнули обидва важкі засуви... Словник української мови в 11 томах