скрутний

СКРУТНИ́Й, а́, е́.

Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін. чого-небудь; важкий, складний.

О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку, що темною хмарою виринала перед ним (І. Франко);

Діло, дивлюсь, і в начальства скрутне, Менше і в мене до нього пошани: З одного ж боку похвалить мене, З другого боку – виносить догани (С. Воскрекасенко);

// перев. у сполуч. зі сл. пора, час, година, хвилина і т. ін. Який супроводиться особливими труднощами, ускладненнями.

То була дуже скрутна пора моєї молодості (М. Чабанівський);

Залишитись у цей скрутний час без людини, яка .. утримує весь дім, – це рівнозначно тому, що загинути взагалі (Ірина Вільде);

Не знає, не відає людина в скрутну годину, куди їй податись, як бути (І. Цюпа);

Він, Максим, добре знав, як згубно опускати руки в скрутну хвилину, як страшно спинятися на половині дороги (Н. Рибак);

Семен майже несвідомо відчував якийсь обов'язок допомогти дівчині із свого села в скрутний для неї момент (Л. Смілянський);

// Сповнений труднощів, пов'язаний з важкими матеріальними умовами, з нестатками.

Ні мати, засмикана скрутним побутом істота, ні тим більше батько .. не змогли ні пояснити дочці, що ж таке людське щастя, ні запитати в неї, якого б щастя вона хотіла (Іван Ле);

Часто він віддавав свій немудрий товар .. і тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (М. Стельмах);

Скрутне життя.