скріплюватися

СКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і СКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКРІПИ́ТИСЯ, скріплю́ся, скрі́пишся; мн. скрі́пляться; док.

1. З'єднуватися одне з одним, приєднуватися одне до другого.

При зближенні окремі уламки плавів можуть скріплюватися своїми кореневищами, а також коренями ростучих на них рослин, утворюючи більш значні острівки (з наук. літ.);

// Ставати щільнішим (про ґрунт).

2. перен. Ставати більш стійким, міцним, непорушним;

// рідко. Набиратися сил, зміцнювати своє здоров'я.

Під оцими соснами ти повинен найбільший час твоєї відпустки перебувати. В тебе .. ще на кілька років праці, тож треба до неї тут скріплятися (О. Кобилянська);

// Напружувати всі сили, очікуючи чогось неприємного.

Паллант любесенький хлопчина Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський).

3. тільки недок. Пас. до скрі́плювати, скріпля́ти.

Найсвятіше, найдорожче в житті майже завжди скріплюється кров'ю (М. Стельмах);

У багатьох грамотах часто вказується, що документ скріплюється печаткою (з навч. літ.).

◇ (1) Скріпля́тися / скріпи́тися на си́лах (си́лою), заст.:

а) ставати морально стійким; збиратися з силами.

Ти мусиш передусім випочити й на силах скріплятися. Так, моя добра й щира сестрице! Не трать зараз відваги! (О. Кобилянська);

б) зміцнювати своє становище (наприклад, перед боєм).

Забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (М. Старицький).