скріплюватися

СКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і СКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКРІПИ́ТИСЯ, скріплю́ся, скрі́пишся; мн. скрі́пляться; док.

1. З’єднуватися одне з одним, приєднуватися одне до другого.

При зближенні окремі уламки плавів можуть скріплюватися своїми кореневищами, а також коренями ростучих на них рослин, утворюючи більш значні острівки (Бот. ж., X, 3, 1953, 38);

// Ставати щільнішим (про грунт).

2. перен. Ставати більш стійким, міцним, непорушним;

// рідко. Набиратися сил, зміцнювати своє здоров’я.

Під оцими соснами ти повинен найбільший час твоєї відпустки перебувати. В тебе.. ще на кілька років праці, тож треба до неї тут скріплятися (Коб., III, 1956, 152);

// Напружувати всі сили, очікуючи чогось неприємного.

Паллант любесенький хлопчина Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам’яти хоче чуб (Котл., І, 1952, 257).

◊ Скріпи́тися ду́хом, заст.— домогтися повного самовладання; взяти себе в руки.

Серце його скиміло глибоко.. Але швидко він скріпився духом (Фр., VI, 1951, 89);

Скріпля́тися (скріпи́тися) на си́лах (си́лою), заст.: а) ставати морально стійким; збиратися з силами.

Ти мусиш передусім випочити й на силах скріплятися. Так, моя добра й щира сестрице! Не трать зараз відваги! (Коб., II, 1956, 316);

б) зміцнювати своє становище (перед боєм).

Забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Стар., Облога.., 1961, 29).

3. тільки недок. Пас. до скрі́плювати, скріпля́ти.

Найсвятіше, найдорожче в житті майже завжди скріплюється кров’ю (Стельмах, II, 1962, 282);

У багатьох грамотах часто вказується, що документ скріплюється печаткою (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скріплюватися — скрі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скріплюватися — -ююся, -юєшся і скріплятися, -яюся, -яєшся, недок., скріпитися, скріплюся, скріпишся; мн. скріпляться; док. 1》 З'єднуватися одне з одним, приєднуватися одне до іншого. || Ставати щільнішим (про ґрунт). 2》 перен. Ставати більш стійким, міцним, непорушним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скріплюватися — СКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і СКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКРІПИ́ТИСЯ, скріплю́ся, скрі́пишся; мн. скрі́пляться; док. 1. З'єднуватися одне з одним, приєднуватися одне до другого. Словник української мови у 20 томах