скільки

СКІ́ЛЬКИ.

1. ко́х, займ. пит. Уживається при запитанні про кількість кого-, чого-небудь.

– А скільки їй літ? – знов перебила пані (Леся Українка);

– Скільки ще годин їхати? – поцікавився Дорош (Григорій Тютюнник).

2. ко́х, займ. означ. Уживається на позначення неозначеної великої кількості кого-, чого-небудь, великої міри чогось (перев. в окличних реченнях).

Скільки їх смілих, відважних борців .. Зрана лягло в домовину! (П. Грабовський);

Скільки вона горя прийняла від тих самих панів, на котрих робить..! (М. Коцюбинський);

Скільки ж казок про нас [богунців] перекажуть, скільки пісень проспівають про нас! (О. Довженко).

3. у знач. присл. Наскільки, як, у якій мірі.

Поважав же і він її скільки міг, і любив її, як свою душу (Г. Квітка-Основ'яненко);

Турок дає землю – займай скільки твоя сила. Вона про це довідне знає од людей (М. Коцюбинський);

// Дуже багато.

– Чому ви, матусю, свого Чіпки не ожените? .. – Хіба б же я, доню, не оженила його? Казала скільки, не хоче! (Панас Мирний);

Бідна мати! Скільки вона зараз передумає! А він лежить у спокійній землянці (О. Гончар).

4. ко́х, числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кі́лька².

Громада знову розсипалась на скільки куп (Панас Мирний);

Надходить [Зет] з величезною брилою камінною, гучно кидає її на землю .. і розбиває великим клевцем на скільки куснів (Леся Українка);

Люба мамочко! .. Як приїхала пані Броніслава, то скільки днів не можна було ні до чого прийнятись (Леся Українка).

5. займ., присл. Уживається в значенні сполучного слова.○ Не сті́льки..., скі́льки (як)... див. сті́льки;

Скі́льки хотя́ див. хотя́.

◇ Скі́льки влі́зе див. вла́зити;

Скі́льки ду́ху ви́стачить див. вистача́ти;

Скі́льки душа́ забажа́є (запра́гне, захо́че і т. ін.) <�Скі́льки душі́ (ду́шеньці) забажа́ється> див. душа́;

(1) Скі́льки ду́шеньці забажа́ється (д) див. душа́;

Скі́льки засягну́ти (засягти́) див. засяга́ти;

Скі́льки (куди́) о́ко обхо́плює див. о́ко¹;

(2) Скі́льки літ, скі́льки зим! – уживається як привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили.

– Євмен?! Живий?! – Ні, мертвий! – Скільки ж літ, скільки зим! (Остап Вишня);

В цей час без стуку зайшов Решетов, безцеремонно кинув на стіл шапку і подав Орловій руку. – Здоров, Нонна. Скільки літ і скільки зим! (О. Сизоненко);

(3) Скі́льки [й] о́ка – доки видно, можна бачити; усюди.

Скільки ока – Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (М. Старицький);

– Ото, скільки й ока, усе-усе ваше! (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скільки — скі́льки числівник кількісний вживається також як сполучне слово Орфографічний словник української мови
  2. скільки — [ск’іл'кие] -кох, -ком, -кома, (на) -кох Орфоепічний словник української мови
  3. скільки — -кох, займ., числ., присл. 1》 займ., пит. Уживається при запитанні про кількість кого-, чого-небудь. 2》 займ. означ. Уживається на позначення неозначеної великої кількості кого-, чого-небудь великої міри чогось (перев. в окличних реченнях). 3》 у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скільки — Скільки в лісі пеньків, щоб в тебе було стільки синків. Побажання мати багато синів. Скільки в стелі дощок, щоб в тебе було стільки дочок. Побажання мати багато дочок. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. скільки — з усіє́ї (що є, скі́льки (є) і т. ін.) мо́чі, з дієсл. Наскільки можливо; дуже сильно. Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
  6. скільки — I. КІ́ЛЬКА числ. (невизначена мала кількість, від трьох до десяти), ДЕ́КІЛЬКА, СКІ́ЛЬКИ (СКІ́ЛЬКА) розм., КІЛЬКО́РО розм., СКІЛЬКО́РО діал., ДЕ́КІЛЬКО розм., СКІ́ЛЬКО діал. Кінь пробіг декілька кроків і спинивсь (А. Словник синонімів української мови
  7. скільки — Скі́льки, -ко́х, -ко́м, -кома́ (в запитаннях) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скільки — СКІ́ЛЬКИ, ко́х, займ., числ., присл. 1. займ. пит. Уживається при запитанні про кількість кого-, чого-небудь. — А скільки їй літ? —— знов перебила пані (Л. Укр., III, 1952, 646); — Скільки ще годин їхати? — поцікавився Дорош (Тют., Вир, 1964, 143). Словник української мови в 11 томах