1. Словник української мови у 20 томах

слабко

СЛА́БКО.

Присл. до слабки́й 3, 6.

Розлився [звук] десь далеко понад густим лісом та все лунав слабко .. й замирав десь у тихих лісових западинах (І. Нечуй-Левицький);

Слабко дуже підперезала його, – дитина зараз і розхристається (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабко — сла́бко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. слабко — Присл. до слабкий 3), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слабко — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ) (ЛЕ́ДВІ) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (майже непомітно або нечутно), ЛЕДЬ, СЛА́БО, СЛА́БКО, ТІ́ЛЬКИ, ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НА-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. слабко — СЛА́БКО. Присл. до слабки́й 3, 6. Розлився [звук] десь далеко понад густим лісом та все лунав слабко.. й замирав десь у тихих лісових западинах (Н.-Лев., II, 1956, 268); Слабко дуже підперезала його,— дитина зараз і розхристається (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах