слабкий

СЛАБКИ́Й, а́, е́.

1. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний.

Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук. Мелашка була слабкіша і випустила його (І. Нечуй-Левицький);

// В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.).

Олена.., схопивши своєю слабкою рукою злодія за чуба, почала бити його (О. Довженко);

Він стояв обличчям до моря, гойдався на слабких, мов не своїх ногах (Д. Ткач);

Чорна галич посідала На кривих старих ялинах, Важко б'є слабкими крильми (Леся Українка);

// Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін.

Вижив Шакір, та здоров'я до нього не повернулося. Він був такий слабкий, що годинами лежав нерухомо, надсадна кашляв (З. Тулуб);

Був слабкий [Танасій] від голоду, але про їжу не думав (І. Муратов);

// Погано розвинений, нездоровий, неміцний.

Проценко дихнув всією своєю слабкою грудниною (Панас Мирний);

Слабкі нерви [Ломицького] потребували мертвого спокою (І. Нечуй-Левицький).

2. Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.

Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? (Леся Українка).

3. Незначний силою, ступенем вияву.

Від хвороби обличчя вкрилося слабким плямистим рум'янцем (Леся Українка);

Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі (З. Тулуб);

// Неяскравий, тьмяний.

Крізь два маленькі віконця на лівій стіні, наполовину заліплені папером, вривається слабке, рожеве вечірнє світло (Леся Українка);

Побачили [бійці] перед себе відхилені двері, крізь які пробивалося слабке світло (О. Гончар);

// Неголосний.

Чутно з-під дерев над Іорданом слабкий бренькіт струн (Леся Українка);

Шофер заграв у ріжок, проте звук його був слабкий (Ю. Смолич);

// Незначний, малий.

Встановлено, що навіть при слабкому засоленні ґрунтів урожай сільськогосподарських культур різко знижується (з наук. літ.);

// Ледь помітний, відчутний.

Вносять Прісціллу з слабкими ознаками притомності (Леся Українка).

4. Який має невелику потужність, енергію.

У виселок нещодавно провели електрику, але напруга була дуже слабка, тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Л. Дмитерко).

5. Недосконалий у художньому відношенні.

Переклади його були слабкі художньо (М. Рильський).

6. Нетуго натягнутий, загвинчений і т. ін.

– У нас зовсім слабкий лівий трос (О. Донченко).

7. Неміцний, ненасичений.

Слабка кислота;

Слабкий розчин;

Слабкий чай.

8. Нещільний, м'який (про ґрунт, породу і т. ін.).

– Вода .. знайшла десь слабкий ґрунт, розмила його і прорвала цю природну греблю (Д. Ткач).

△ Слабка́ до́ля див. до́ля²;

Слабке́ керува́ння див. керува́ння.

◇ Болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ (стру́нка) див. струна́;

Ки́шка тонка́ (коро́тка, слабка́ і т. ін.) див. ки́шка;

Слаби́й (слабки́й) на уто́ри див. слаби́й;

Слабка́ (слаба́) га́йка див. га́йка¹;

Слабка́ сторона́ див. сторона́;

Слабке́ (слабе́, в́р́аз́л́и́ве і т. ін.) мі́сце див. мі́сце;

(1) Слабкі́ сто́рони (д) див. сторона́.