слабкий

слабки́й

-а, -е.

1》 Який має невелику фізичну силу; прот. сильний.

|| В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.).

|| Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін.

|| Погано розвинений, нездоровий, неміцний.

2》 Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.

3》 Незначний за силою, ступенем вияву.

|| Неяскравий, тьмяний.

|| Неголосний.

|| Незначний, малий.

|| Ледь помітний, відчутний.

4》 Який має невелику потужність, енергію.

5》 Недосконалий у художньому відношенні.

6》 Не туго натягнутий, загвинчений і т. ін.

7》 Неміцний, ненасичений. Слабкий розчин.

8》 Нещільний, м'який (про ґрунт, породу і т. ін.).

Слабке керування грам. — синтаксичний зв'язок між словами, за якого вибір відмінкової форми пояснювального слова обумовлюється не підпорядковувальним словом, а змістом висловлювання. **

Слабка голова — нерозумна людина.

Слабке місце — щось найуразливіше, найдошкульніше у кого-небудь, у чомусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабкий — слабки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слабкий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. слабкий — СЛАБКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук. Мелашка була слабкіша і випустила його (І. Нечуй-Левицький); // В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і... Словник української мови у 20 томах
  4. слабкий — Недужий, несильний, неміцний, малосилий, слабосилий, кволий, немічний, недолугий, тендітний, жм. вутлий, хирний, хирлявий; (- вдачу) нестійкий, невольовий, нетвердий; (- сили) малий, незначний; (доказ) непереконливий; (вірш) недосконалий... Словник синонімів Караванського
  5. слабкий — СЛАБКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук. Мелашка була слабкіша і випустила його (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. слабкий — Слабки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. слабкий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. слабкий — болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Фразеологічний словник української мови