слабкий

ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн., ОБЕЗСИ́ЛЕНИЙ рідко, ЗМАРНІ́ЛИЙ, ПОМАРНІ́ЛИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ВИ́СУШЕНИЙ, ЗАСМО́КТАНИЙ, ЗАХЛЯ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ рідко, РОЗЛА́МАНИЙ розм. рідко, ЗБІДО́ВАНИЙ діал., ЗАБІДО́ВАНИЙ діал., ЗАМЛІ́ЛИЙ діал., ОБСМО́КТАНИЙ діал. (який схуд, змарнів від утоми, хвороби тощо). Виснажені двадцятикілометровим переходом, люди, обірвані, голодні і знесилені, ледве пересували ноги (Григорій Тютюнник); Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (О. Довженко); Арештант був, видимо, зморений і ослаблений (І. Франко); Враз погляд Тарасових уже трохи ослаблих очей напружився (О. Ільченко); Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво вибирає його ослабілою рукою (А. Шиян); Вимучені й безпорадні, вони полягали спати (І. Микитенко); Чи се ж вона? Стоїть якась постара, замучена молодиця (Марко Вовчок); До решти обезсилений (Максим) приляг (приліг) до землі і лежав довго мовчки (В. Стефаник); Нарешті, змучений, змарнілий, без крейцара, опинився (Герман) на ріднім Лані (І. Франко); Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тільки з неволі випущений (І. Нечуй-Левицький); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремиґала (Ю. Яновський); Тинялись по базару козаки в скривавлених завоях, стомлені, закурені, обшарпані, охлялі (О. Ільченко); Пан.. захопив пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах, приїхав розламаний і.. вклався спати в хаті (Леся Українка); Інші (робітники) йшли з бондарні, з магазину.., а всі обшарпані, збідовані, втомлені (І. Франко); Тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Н. Кобринська); — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні (І. Нечуй-Левицький); Довга обсмоктана людина ходила по широчезному кабінету і щось говорила (І. Ле). — Пор. 1. слабки́й, 1. худи́й.

НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. (про художній твір, його мову, певний задум і т. ін. — не до кінця відшліфований); СЛАБКИ́Й, СЛА́БИЙ рідше, НЕ́МІЧНИЙ підсил., НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., БЕЗПОРА́ДНИЙ підсил. (перев. про художній, науковий і под. твір — незадовільний у змістовому й художньому відношенні, позбавлений майстерності); УЧНІ́ВСЬКИЙ (який не відзначається самостійністю, зрілістю). Лиха година б їх забрала — оці недосконалі німецькі гранати. Міг би зостатися інвалідом... (Ю. Яновський); Незрілі вірші; В такій невикінченій формі.. віддаю я його (свій твір) тепер публіці (Леся Українка); Ми не сміємо давати низьку, недороблену продукцію (П. Тичина); Ти знаєш: читач мене хвалить, слухач поважає, Гудять поети лише: неопрацьований вірш! (М. Зеров); Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди (до журналу) пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Леся Українка); Переклади його були слабкі художньо (М. Рильський); Безпорадний в ідейному відношенні твір; Перша збірка поета мала ще учнівський характер; (Люба:) Я не хотіла, щоб ти бачив мої учнівські вправи (І. Микитенко). — Пор. 1. приміти́вний.

НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Й підсил., МАЛЕ́НЬКИЙ підсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Й розм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Й підсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); — Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно — з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п'єдестал як пам'ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ("армія" І. В. Мічуріна) одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); — З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку; Їхати на низькій швидкості. — Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.

СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙ підсил., НАПІВМЕ́РТВИЙ підсил., ПЛОХИ́Й розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., ХИСТКИ́Й розм., ХЛИПКИ́Й розм., У́ТЛИЙ (ВУ́ТЛИЙ) розм., ДО́ХЛИЙ підсил. фам., БЕЗДУ́ЖНИЙ діал., НЕЗДУ́ЖНИЙ діал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров'я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії (Вишневецького) Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров'я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); — Слово правди.. — то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив — велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); — Що ж це буде, Савко? — спитав він у розпачі. — Невже ми такі малосильні? Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); — Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів'я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); (Кассандра:) Він такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в'яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). — Пор. ви́снажений.

СЛАБКИ́Й (неінтенсивний у своєму вияві), СЛАБИ́Й, ЛЕГКИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, СКУПИ́Й, КВО́ЛИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ (перев. про світло, вогонь). Слабка посмішка; Слабкий гомін сусідських прикрих голосів хутко згубився (Леся Українка); Антін Рибка стояв на своєму подвір'ї і уважно при слабому передранішньому світлі стругав довгу жердину (М. Коцюбинський); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа); Скупий ліхтарик над дальнім корпусом прийомного покою блимав непевно й тоскно (І. Микитенко); Десь попереду народився кволий вогник і полетів назустріч машині (П. Загребельний). — Пор. 1. незначни́й.

ТИ́ХИЙ (який звучить слабо, несильно), СЛАБКИ́Й, СЛАБИ́Й, НЕГОЛОСНИ́Й, НЕГУЧНИ́Й (не дуже гучний); ГЛУХИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПІВГОЛОСНИ́Й (який нечітко чується). Іззаду ще тупіт у темряві, мов бігло двоє. Враз стихло, потім свист тихий (А. Головко); — Що він каже, тітко Оришко? — почувся слабкий привітний голос з-за бабусі (Панас Мирний); Галас на березі покривав його слабий, пискливий голос... (М. Коцюбинський); Постріл відбився неголосною луною (М. Трублаїні); І, може, де кобза найдеться, Що гучно на співи озветься, На співи, на струни мої негучні (Леся Українка); В хаті чути приглушений плач (І. Волошин); — Добрий вечір, — сказав (Олесь) зворушеним, півголосним звуком (О. Кобилянська). — Пор. 1. беззву́чний.

УРА́ЗЛИ́ВИЙ (мало, погано захищений), СЛАБКИ́Й. Наші підрозділи зуміли цілком несподівано з'явитися на уразливих флангах німців і навіть у їх тилу (І. Ле).