слабий

НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. (про художній твір, його мову, певний задум і т. ін. — не до кінця відшліфований); СЛАБКИ́Й, СЛА́БИЙ рідше, НЕ́МІЧНИЙ підсил., НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., БЕЗПОРА́ДНИЙ підсил. (перев. про художній, науковий і под. твір — незадовільний у змістовому й художньому відношенні, позбавлений майстерності); УЧНІ́ВСЬКИЙ (який не відзначається самостійністю, зрілістю). Лиха година б їх забрала — оці недосконалі німецькі гранати. Міг би зостатися інвалідом... (Ю. Яновський); Незрілі вірші; В такій невикінченій формі.. віддаю я його (свій твір) тепер публіці (Леся Українка); Ми не сміємо давати низьку, недороблену продукцію (П. Тичина); Ти знаєш: читач мене хвалить, слухач поважає, Гудять поети лише: неопрацьований вірш! (М. Зеров); Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди (до журналу) пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Леся Українка); Переклади його були слабкі художньо (М. Рильський); Безпорадний в ідейному відношенні твір; Перша збірка поета мала ще учнівський характер; (Люба:) Я не хотіла, щоб ти бачив мої учнівські вправи (І. Микитенко). — Пор. 1. приміти́вний.

СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙ підсил., НАПІВМЕ́РТВИЙ підсил., ПЛОХИ́Й розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., ХИСТКИ́Й розм., ХЛИПКИ́Й розм., У́ТЛИЙ (ВУ́ТЛИЙ) розм., ДО́ХЛИЙ підсил. фам., БЕЗДУ́ЖНИЙ діал., НЕЗДУ́ЖНИЙ діал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров'я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії (Вишневецького) Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров'я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); — Слово правди.. — то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив — велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); — Що ж це буде, Савко? — спитав він у розпачі. — Невже ми такі малосильні? Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); — Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів'я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); (Кассандра:) Він такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в'яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). — Пор. ви́снажений.

СЛАБКИ́Й (неінтенсивний у своєму вияві), СЛАБИ́Й, ЛЕГКИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, СКУПИ́Й, КВО́ЛИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ (перев. про світло, вогонь). Слабка посмішка; Слабкий гомін сусідських прикрих голосів хутко згубився (Леся Українка); Антін Рибка стояв на своєму подвір'ї і уважно при слабому передранішньому світлі стругав довгу жердину (М. Коцюбинський); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа); Скупий ліхтарик над дальнім корпусом прийомного покою блимав непевно й тоскно (І. Микитенко); Десь попереду народився кволий вогник і полетів назустріч машині (П. Загребельний). — Пор. 1. незначни́й.

ТИ́ХИЙ (який звучить слабо, несильно), СЛАБКИ́Й, СЛАБИ́Й, НЕГОЛОСНИ́Й, НЕГУЧНИ́Й (не дуже гучний); ГЛУХИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПІВГОЛОСНИ́Й (який нечітко чується). Іззаду ще тупіт у темряві, мов бігло двоє. Враз стихло, потім свист тихий (А. Головко); — Що він каже, тітко Оришко? — почувся слабкий привітний голос з-за бабусі (Панас Мирний); Галас на березі покривав його слабий, пискливий голос... (М. Коцюбинський); Постріл відбився неголосною луною (М. Трублаїні); І, може, де кобза найдеться, Що гучно на співи озветься, На співи, на струни мої негучні (Леся Українка); В хаті чути приглушений плач (І. Волошин); — Добрий вечір, — сказав (Олесь) зворушеним, півголосним звуком (О. Кобилянська). — Пор. 1. беззву́чний.

ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Гончар); Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою моєї матері (Я. Щоголів); (Лікар:) Що се ви, панночко, такі сьогодні якісь знервовані, може, нездорові? (Леся Українка); Він лежить недужий у хаті один (І. Цюпа); — Я була тоді троха слаба... В мене, бачте, мігрень (І. Нечуй-Левицький); Марін.. Не плакав, не корився, не зітхав, Стояв мов труп або смертельно хорий (І. Франко); "Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини" (О. Донченко); Співав (О. Вересай) — похилий, нездужалий, Співав і серцем молодів (М. Рильський); Яковові трохи покращало; зате мати така трудна (Панас Мирний).

ХВО́РИЙ ім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙ розм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Сила опору смерті вмираючого помножила силу волі лікаря, і цю силу лікар повертав хворому сторицею (О. Довженко); В Лесі тілько було й роботи, що копати коріння, варити зілля та сидіти над недужим (П. Куліш); Старому та слабому годи завше, як малому (прислів'я); Параска сиділа коло хорої (Г. Хоткевич); Старий Трохим по надвір'ю, Мов убитий, ходить. Катерина ж з болящої І очей не зводить (Т. Шевченко); Лікарка дає пацієнтові кілька незначних порад і виписує рецепт на снотворне (Л. Дмитерко); З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (О. Гончар).