1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слабий

слаби́й

-а, -е.

1》 Хворий, недужий.

|| у знач. ім. слабий, -бого, ч.; слаба, -бої, ж. Хвора людина.

|| на що, рідко чим. Хворий на яку-небудь хворобу; у якого щось болить.

|| Який не відзначається міцністю (про здоров'я).

|| Який функціонує з відхиленнями від норми (про організм, його орган). Слабе серце.

2》 Який має невелику фізичну силу; прот. сильний.

|| у знач. ім. слабий, -бого, ч.; слаба, -бої, ж. Той, хто не має великої фізичної сили.

|| В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.).

|| Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін.

|| Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий.

|| Який погано, повільно росте (про рослину).

|| Який втратив колишню гостроту, притупився (про слух, зір, пам'ять).

3》 Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.

4》 Який не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. Слаба держава.

|| у знач. ім. слабий, -бого, ч.; слаба, -бої, ж. Той, хто не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету.

|| Який втратив свою воєнну міць, здатність до опору, наступу і т. ін. (про армію, її підрозділ).

5》 Незначний за силою, ступенем вияву. Слабий посміх.

|| Неяскравий, тьмяний.

|| Неголосний.

|| Незначний, малий.

6》 Непереконливий, необґрунтований. Слабий доказ.

7》 Який не сягає потрібного рівня розвитку; відсталий.

|| Який не має певних знань, навичок і т. ін. Слабий фахівець.

|| Недосконалий у художньому відношенні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабий — (який має невелику фізичну силу) слабкий, кволий, хирлявий, несильний, безсилий. Словник синонімів Полюги
  2. слабий — слаби́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. слабий — Хворий, недужий; (силою, вдачею) СЛАБКИЙ; слабенький, слабовитий. Словник синонімів Караванського
  4. слабий — I анемічний, бездужий, безздоровий, безздоровний, безпомічний, безсилий, безсилок, безсильний, благенький, благесенький, благий, благонький, виніжений, виснаглий, виснажений, вутленький, вутлий, вутлуватий, вутляк, в'ялий, глевкий, глевтяк... Словник синонімів Вусика
  5. слабий — СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Леся Українка); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Словник української мови у 20 томах
  6. слабий — слаби́й хворий (м, ср, ст)|| = хорий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. слабий — На всяку слабість зілля росте. На всяку хворобу можна знайти ліки, треба тільки знати як. Слабість і дурнота творять нужду. Говорить той, хто не живе в нужді. Слабому серцю гірко і без перцю. Хворому живеться тяжко і сумно. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. слабий — болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Фразеологічний словник української мови
  9. слабий — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  10. слабий — Слаби́й, -ба́, -бе́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. слабий — СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Л. Укр., III, 1952, 487); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (Н. Словник української мови в 11 томах