слабий

слаби́й хворий (м, ср, ст)|| = хорий

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабий — Слаби́й, -ба́, -бе́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. слабий — (який має невелику фізичну силу) слабкий, кволий, хирлявий, несильний, безсилий. Словник синонімів Полюги
  3. слабий — слаби́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. слабий — СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Леся Українка); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Словник української мови у 20 томах
  5. слабий — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  6. слабий — На всяку слабість зілля росте. На всяку хворобу можна знайти ліки, треба тільки знати як. Слабість і дурнота творять нужду. Говорить той, хто не живе в нужді. Слабому серцю гірко і без перцю. Хворому живеться тяжко і сумно. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. слабий — I анемічний, бездужий, безздоровий, безздоровний, безпомічний, безсилий, безсилок, безсильний, благенький, благесенький, благий, благонький, виніжений, виснаглий, виснажений, вутленький, вутлий, вутлуватий, вутляк, в'ялий, глевкий, глевтяк... Словник синонімів Вусика
  8. слабий — -а, -е. 1》 Хворий, недужий. || у знач. ім. слабий, -бого, ч.; слаба, -бої, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку-небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров'я). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. слабий — Хворий, недужий; (силою, вдачею) СЛАБКИЙ; слабенький, слабовитий. Словник синонімів Караванського
  10. слабий — болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Фразеологічний словник української мови
  11. слабий — СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Л. Укр., III, 1952, 487); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (Н. Словник української мови в 11 томах