слабосилий

СЛАБОСИ́ЛИЙ, а, е.

1. Який має невелику фізичну силу.

Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили (І. Франко);

– Слово правди, Ларисо Петрівно, – то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив – велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник);

// у знач. ім. слабоси́лий, лого, ч.; слабоси́ла, лої, ж. Фізично несильна, квола людина або тварина.

Щодня, з'являючись до свинарні, ветфельдшер передусім скеровував свої кроки до недужих і слабосилих (С. Добровольський);

// Який погано, повільно росте (про рослину).

Хліба цей рік видалися слабосилими (О. Гончар);

Над ним [шляхом] берези, плакальниці білі, Немов на варті, стали і стоять, І клонять віти, кволі, слабосилі (М. Зеров).

2. рідко. Те саме, що слабки́й 3 і слаби́й 5.

В підвалі напівморок. Дві чи три лампочки – слабосилі, тридцятиватові .. ледве освітлювали вузький прохід (Ю. Мушкетик);

Ще тільки одна тонесенька ниточка держить її [Анелю], завішену між небом і безоднею, а ся ниточка – се голос Шалонової, тремтячий, слабосилий (І. Франко);

Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів .. знову почина повертати у ті ж глухі кутки рідного краю, тілько вже не слабосилим гомоном, а дужим гуком (Панас Мирний).

3. Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером;

// у знач. ім. слабоси́лий, лого, ч.; слабоси́ла, лої, ж. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.

Де хитається ще, Сумнівається ще Ум, .. Там ви, думи, летіть, Слабосилих кріпіть (І. Франко).

4. Недосконалий у художньому відношенні.

Слабосилий твір.