слабосилий

Значення в інших словниках

1. слабосилий — слабоси́лий прикметник Орфографічний словник української мови
2. слабосилий — -а, -е. 1》 Який має невелику фізичну силу. || у знач. ім. слабосилий, -лого, ч.; слабосила, -лої, ж. Фізично несильна, квола людина або тварина. || Який погано, повільно росте (про рослину). 2》 рідко. Те саме, що слабкий 3) і слабий 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слабосилий — СЛАБОСИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має невелику фізичну силу. Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили (І. Франко); – Слово правди, Ларисо Петрівно, – то грізна зброя. Словник української мови у 20 томах
4. слабосилий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови
5. слабосилий — СЛАБОСИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має невелику фізичну силу. Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили (Фр., XII, 1953, 485); — Слово правди, Ларисо Петрівно,— то грізна зброя. Словник української мови в 11 томах