слабосилий
СЛАБОСИ́ЛИЙ, а, е.
1. Який має невелику фізичну силу.
Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили (Фр., XII, 1953, 485);
— Слово правди, Ларисо Петрівно,— то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив — велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Ол., Чуєш.., 1959, 65);
[Дуда (слабосилий, туберкульозний юнак у старому, залатаному, але чистому комбінезоні):] Добрий день, фрау Мільх!.. Вони пронюхали, хто збирав підписи (Галан, І, 1960, 381);
// у знач. ім. слабоси́лий, лого, ч.; слабоси́ла, лої, ж. Фізично несильна, квола людина або тварина.
Щодня, з’являючись до свинарні, ветфельдшер передусім скеровував свої кроки до недужих і слабосилих (Добр., Тече річка.., 1961, 159);
// Який погано, повільно росте (про рослину).
Хліба цей рік видалися слабосилими (Гончар, Таврія, 1952, 215);
Над ним [шляхом] берези, плакальниці білі, Немов на варті, стали і стоять, І клонять віти, кволі, слабосилі (Зеров, Вибр., 1966, 388).
2. рідко. Те саме, що слабки́й 3 і слаби́й 5.
В підвалі напівморок. Дві чи три лампочки — слабосилі, тридцятиватові .. ледве освітлювали вузький прохід (Мушк., День.., 1967, 92);
Ще тільки одна тонесенька ниточка держить її [Анелю], завішену між небом і безоднею, а ся ниточка — се голос Шалонової, тремтячий, слабосилий (Фр., VI, 1951, 438);
Сталося дивне диво: занехаяний та похований наш спів.. знову почина повертати у ті ж глухі кутки рідного краю, тілько вже не слабосилим гомоном, а дужим гуком (Мирний, V, 1955, 416).
3. Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером;
// у знач. ім. слабоси́лий, лого, ч.; слабоси́ла, лої, ж. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.
Де хитається ще, Сумнівається ще Ум, .. Там ви, думи, летіть, Слабосилих кріпіть (Фр., X, 1954, 18).
4. Недосконалий у художньому відношенні.
Слабосилий твір.
Значення в інших словниках
- слабосилий — слабоси́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- слабосилий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- слабосилий — -а, -е. 1》 Який має невелику фізичну силу. || у знач. ім. слабосилий, -лого, ч.; слабосила, -лої, ж. Фізично несильна, квола людина або тварина. || Який погано, повільно росте (про рослину). 2》 рідко. Те саме, що слабкий 3) і слабий 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабосилий — СЛАБОСИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має невелику фізичну силу. Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили (І. Франко); – Слово правди, Ларисо Петрівно, – то грізна зброя. Словник української мови у 20 томах
- слабосилий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови