словотворчість
СЛОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж.
Творення нових слів.
Шевченко, як виразник могутньої словотворчості народу, підніс українську народну мову до рівня високорозвинених літературних мов своєї епохи (з наук. літ.);
Народ – творець і вічний, невтомний збагачувач, удосконалювач своєї мови; народна словотворчість – невичерпне, криштально-чисте джерело цього збагачення й удосконалення (з наук. літ.);
Індивідуальна словотворчість.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словотворчість — словотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- словотворчість — -чості, ж. Творення нових слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- словотворчість — СЛОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Творення нових слів. Шевченко, як виразник могутньої словотворчості народу, підніс українську народну мову до рівня високорозвинених літературних мов своєї епохи (Курс іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах