словотвір
СЛОВОТВІ́Р, во́ру, ч., лінгв.
1. Роздіп мовознавства, що вивчає будову і творення похідних слів.
Розвиток теорії словотвору йде в плані подолання висунутих Ф. Де Соссюром дихотомій (з наук. літ.).
2. Новоутворенне слово.
Письменник [М. Старицький] прагнув збагатити українську літературну мову. Звичайно, не всі його словотвори увійшли до літературної мови, але деякі здобули право на життя (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словотвір — словотві́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- словотвір — СЛОВОТВІР – СЛОВОТВОРЕННЯ – СЛОВОТВОРЧІСТЬ Словотвір, -твору. 1. Творення нових слів у мові, а також способи їх творення: словотвір іменників, морфологічний словотвір. 2. Новоутворене слово. Літературне слововживання
- словотвір — (дія) словотворення; (слово) новотвір, неологізм, неґ. коване слово. Словник синонімів Караванського
- словотвір — -вору, ч., грам. 1》 Творення слів у мові, а також способи їх творення. || Новоутворене слово. 2》 Галузь мовознавства, що вивчає будову слів і способи їх творення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- словотвір — 1. процес творення нових слів за властивими певній мові моделями; 2. розділ мовознавства, який вивчає усі аспекти утворення, функціонування, будови і т. п. слів. Універсальний словник-енциклопедія
- словотвір — СЛОВОТВІ́Р лінгв. (утворення нових слів), СЛОВОТВО́РЕННЯ. Словник синонімів української мови
- словотвір — Словотві́р, -тво́ру, -тво́рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- словотвір — СЛОВОТВІ́Р, во́ру, ч., грам. 1. Творення слів у мові, а також способи їх творення... Словник української мови в 11 томах