слізливий
СЛІЗЛИ́ВИЙ, рідко СЛЬОЗЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який часто плаче; плаксивий.
Слізлива бабуся;
// Який сльозиться (у 1 знач.).
Олекса щось показував, говорив, та дід недочував. Тільки дивився здивованими сльозливими очима (І. Цюпа).
2. перен. Надмірно чутливий (про людину);
// Сповнений особливої чутливості, який викликає розчулення; сентиментальний.
– А хіба романтика легкою буває? Коли вона легка, то це так, не романтика, а слізлива мелодрама (В. Собко).
3. Сповнений скарг, прохань і т. ін. і розрахований на те, щоб розчулити кого-небудь, викликати співчуття.
Чоловік довідався, де перебуває дружина, писав сльозливі листи, просив вернутися, бо він немічний, хворий, одинокий (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слізливий — слізли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- слізливий — Тонкосльозий, плаксивий; (у сльозах) сльозавий, сльозистий; П. сантиментальний. Словник синонімів Караванського
- слізливий — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
- слізливий — рідко сльозливий, -а, -е. 1》 Який часто плаче; плаксивий. || Який сльозиться (у 1 знач.). 2》 перен. Надмірно чутливий (про людину). || Сповнений особливої чутливості, який викликає розчулення; сентиментальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слізливий — ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Словник синонімів української мови
- слізливий — СЛІЗЛИ́ВИЙ, рідко СЛЬОЗЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче; плаксивий; // Який сльозиться (у 1 знач.). Олекса щось показував, говорив, та дід недочував. Тільки дивився здивованими сльозливими очима (Цюпа, Краяни, 1971, 147). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- слізливий — Слізливий, -а, -е Слезливый, любящій плакать. Словник української мови Грінченка