1. Словник української мови в 11 томах

слізливий

СЛІЗЛИ́ВИЙ, рідко СЛЬОЗЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який часто плаче; плаксивий;

// Який сльозиться (у 1 знач.).

Олекса щось показував, говорив, та дід недочував. Тільки дивився здивованими сльозливими очима (Цюпа, Краяни, 1971, 147).

2. перен. Надмірно чутливий (про людину);

// Сповнений особливої чутливості, який викликає розчулення; сентиментальний.

— А хіба романтика легкою буває? Коли вона легка, то це так, не романтика, а слізлива мелодрама (Собко, Нам спокій.., 1959, 18);

Чоловік довідався, де перебуває дружина, писав сльозливі листи, просив вернутися, бо він немічний, хворий, одинокий (Збан., Сеспель, 1961, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слізливий — слізли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. слізливий — Тонкосльозий, плаксивий; (у сльозах) сльозавий, сльозистий; П. сантиментальний. Словник синонімів Караванського
  3. слізливий — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
  4. слізливий — рідко сльозливий, -а, -е. 1》 Який часто плаче; плаксивий. || Який сльозиться (у 1 знач.). 2》 перен. Надмірно чутливий (про людину). || Сповнений особливої чутливості, який викликає розчулення; сентиментальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слізливий — СЛІЗЛИ́ВИЙ, рідко СЛЬОЗЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче; плаксивий. Слізлива бабуся; // Який сльозиться (у 1 знач.). Олекса щось показував, говорив, та дід недочував. Тільки дивився здивованими сльозливими очима (І. Цюпа). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. слізливий — ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Словник синонімів української мови
  7. слізливий — Слізливий, -а, -е Слезливый, любящій плакать. Словник української мови Грінченка