слізка
СЛІ́ЗКА, и, ж. Пестл. до сльоза́.
Вона нічого йому не сказала, тільки слізки заблищали на очах (П. Куліш, Вибр., 1969, 111);
Не одна слізка пролилась, не одне гордовите колінко заламалось перед її сином… (Вільде, Сестри.., 1958, 359).
Крізь сльо́зи — те саме, що Крізь сльо́зи ( див. сльоза́).
Дрючком Хведька разів із шість оперезав [батько]!.. Тоді Хведько крізь слізки Так Батькові сказав: «Коли б було знаття, що гаспидська дрючина Так міцно дошкуля,.. Я б впер дрючок в огонь, а різки б не палив!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 78).
◊ Відізву́ться (відізва́лися) кому чиїсь слі́зки див. відзива́тися;
Відлива́ються (віділлю́ться, оділлю́ться і т. ін.) слі́зки кому чиї — те саме, що Відлива́ються (віділлю́ться) комусь чиїсь сльо́зи ( див. відлива́тися); Ли́ти слі́зки див. ли́ти;
Пуска́ти (пусти́ти) слі́зку (слі́зки) з оче́й див. о́ко¹;
Умива́тися (уми́тися) [гірки́ми (гаря́чими і т. ін.)] слі́зками див. умива́тися.
Значення в інших словниках
- слізка — слі́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- слізка — -и, ж. Пестл. до сльоза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слізка — СЛІ́ЗКА, и, ж. Пестл. до сльоза́. Вона нічого йому не сказала, тільки слізки заблищали на очах (П. Куліш); Не одна слізка пролилась, не одне гордовите колінко заламалось перед її сином... (Ірина Вільде). ◇ (1) Ада́мові слі́зки, жарт. – горілчані напої. Словник української мови у 20 томах
- слізка — ада́мові слі́зки, жарт. Горілчані напої. А я совітував би чарочку-другу адамових слізок, як казав було отець економ (Т. Шевченко). ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи. 1. Плакати. — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити?... Фразеологічний словник української мови
- слізка — Слі́зка, -зки, -зці; слі́зки, слі́зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слізка — Сліза, -зи ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. Чуб. V. 318. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Котл. Ен. II. 23. ум. слі́зка, слі́зонька. Ном. № 1493. Словник української мови Грінченка