1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слізливий

слізли́вий

рідко сльозливий, -а, -е.

1》 Який часто плаче; плаксивий.

|| Який сльозиться (у 1 знач.).

2》 перен. Надмірно чутливий (про людину).

|| Сповнений особливої чутливості, який викликає розчулення; сентиментальний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слізливий — слізли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. слізливий — Тонкосльозий, плаксивий; (у сльозах) сльозавий, сльозистий; П. сантиментальний. Словник синонімів Караванського
  3. слізливий — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
  4. слізливий — СЛІЗЛИ́ВИЙ, рідко СЛЬОЗЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче; плаксивий. Слізлива бабуся; // Який сльозиться (у 1 знач.). Олекса щось показував, говорив, та дід недочував. Тільки дивився здивованими сльозливими очима (І. Цюпа). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. слізливий — ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Словник синонімів української мови
  6. слізливий — СЛІЗЛИ́ВИЙ, рідко СЛЬОЗЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче; плаксивий; // Який сльозиться (у 1 знач.). Олекса щось показував, говорив, та дід недочував. Тільки дивився здивованими сльозливими очима (Цюпа, Краяни, 1971, 147). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  7. слізливий — Слізливий, -а, -е Слезливый, любящій плакать. Словник української мови Грінченка