смертовбивчий
СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е.
Здатний спричинити вбивство, смерть.
Смертовбивча війна;
Смертовбивча блискавка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смертовбивчий — смертовби́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
- смертовбивчий — -а, -е. Стос. до смертовбивства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смертовбивчий — СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Стос. до смертовбивства. — Синочку,— не поступалася стара,— після такої смертовбивчої війни як не одружитися! (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах