смертовбивчий

смертовби́вчий

-а, -е.

Стос. до смертовбивства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смертовбивчий — смертовби́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смертовбивчий — СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Здатний спричинити вбивство, смерть. Смертовбивча війна; Смертовбивча блискавка. Словник української мови у 20 томах
  3. смертовбивчий — СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Стос. до смертовбивства. — Синочку,— не поступалася стара,— після такої смертовбивчої війни як не одружитися! (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах