смикнути

СМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. кого, що і без прям. дод. Однокр. до сми́кати 1–3, 5, 7, 8.

Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало (І. Котляревський);

Марія смикнула Василину за рукав так, що у неї рукав затріщав (І. Нечуй-Левицький);

Васько смикнув віжки, і кінські копита затупотіли по мосту (А. Шиян);

Кузьма смикнув головою, потім аж навшпиньки підвівся й уп'явся у вершника очима (П. Панч);

Сіла вона на гребені, незчулася сама, як узяла веретено; смикнула з кужеля пасмо, вивела нитку... (Панас Мирний);

Хто йде, – горох скубне: гребець скубне у жменю; Іде косар і жнець – нагарбають в кишеню; Прискочить дітвора, – і в пелену смикне... (П. Гулак-Артемовський);

[Дремлюга:] Може, спати підеш? Ти багато столичної смикнув... [Терещенко:] Горілка тепер мене не бере (О. Корнійчук);

// безос.

Гудок паровоза. Смикнуло вагон, – труснуло сонного Петра (А. Головко);

– За голову сільради торік вийшла [дочка куркуля], за Матюху... – За Корнія? Що був воєнкомом при волості? – Давида аж смикнуло (А. Головко).

2. Різким рухом зрушити (з місця).

Мар'ян натяг віжки. Коні смикнули з місця (С. Чорнобривець).

3. розм. Швидко піти, зникнути.

Над ними стояла дівчина в рожевій суконці й радісно махала кудись рукою .. Вони нишком підвелись і смикнули безшелесно в траву (П. Козланюк).

◇ (1) Сірка́ смикну́ти, фам. – випити горілки.

Одні примостилися під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудках пивком прохолодитися; треті потягли у вокзал сірка смикнути (Панас Мирний);

Сми́кало / смикну́ло за язи́к (за язика́) див. сми́кати;

Сми́кати / смикну́ти (смикону́ти) за язи́к (язика́) див. сми́кати;

Сми́кну́в чорт за язика́ (за язи́к) див. чорт;

(2) Смикну́ти лю́льки (цига́рки і т. ін.) – закурити люльку, цигарку і т. ін.

– А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? – спитає наймит. – Смикнув би, – пробелькоче Павлусь, – так люльки не знайду (О. Стороженко);

(3) Смикну́ти ці́вкою жарт. – випити алкогольних напоїв.

Хотів [Еней] посліднім поділитись, Щоб до кінця уже напитись, І добре цівкою смикнув; За ним і вся його голота Тягла, поки була охота (І. Котляревський).