смикнути

смикну́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смикнути — -ну, -неш, док. 1》 перех. і неперех. Однокр. до смикати 1-3), 5), 6). || безос. 2》 неперех. Різким рухом зрушити (з місця). 3》 неперех., розм. Швидко піти, зникнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смикнути — СМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Однокр. до сми́кати 1–3, 5, 7, 8. Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало (І. Котляревський); Марія смикнула Василину за рукав так, що у неї рукав затріщав (І. Словник української мови у 20 томах
  3. смикнути — (-ну, -неш) док.; мол., крим. Випити спиртного. <...> похмілля душило, на поличці намацав флакон коньяку, смикнув, покурив у кватирку<...> (С. Пашковський, Безодня); — Зайдемо до їдальні, по сто п'ядесят смикнемо, я пригощаю (В. Дрозд, Життя як життя). Словник жарґонної лексики української мови
  4. смикнути — сірка́ смикну́ти, фам. Випити горілки. Одні примостилися під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудках пивком прохолодитися; треті потягли у вокзал сірка смикнути (Панас Мирний). сми́кало / смикну́ло за язи́к (за язика́), безос. 1. кого. Фразеологічний словник української мови
  5. смикнути — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. смикнути — СМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Однокр. до сми́кати 1-3, 5, 6. Нап’явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало (Котл., І, 1952, 124); Марія смикнула Василину за рукав так, що у неї рукав затріщав (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах