1. Словник української мови у 20 томах

смолений

СМО́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до смоли́ти.

Від перекинутої днищем догори щойно смоленої шаланди назустріч Петру Васильовичу і вантажникові Григорію звелось аж кілька чоловік (Ю. Смолич);

// у знач. прикм.

Через поле розлоге, За високий гірський перевал .. Пролягли .. сходи смолених шпал (Р. Братунь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смолений — смо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. смолений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до смолити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смолений — СМО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до смоли́ти. Від перекинутої днищем догори щойно смоленої шаланди назустріч Петру Васильовичу і вантажникові Григорію звелось аж кілька чоловік (Смолич, V, 1959, 33); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах