смола

СМОЛА́, и́, ж.

1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами, який затвердіває на повітрі при виділенні.

Дивився він на багаття, спостерігаючи, як полум'я пожирає зелені гілки, а з них виступає, закипаючи, смола (О. Гончар);

Соснова смола;

Пахне смолою.

2. Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева.

Він велів зробити чотири дерев'яні скриньки: дві окувати золотом, .. а інші дві обмазати смолою і дегтем [дьогтем] (І. Франко);

Смола кипіла в казані над вогнищем (З. Тулуб);

Смола – це звичайний деревний дьоготь (з наук.-попул. літ.).

3. розм. Про нав'язливу, надокучливу людину.

– Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (І. Нечуй-Левицький).

4. перев. мн. смо́ли, смол. Синтетичні полімери, які в результаті затверднення перетворюються на плавкі і нерозчинні продукти.

Синтетичні смоли;

Виробництво смол;

Синтетичні смоли застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв, герметиків, для обробки тканин, паперу та ін (з наук. літ.).

△ (1) Бензо́йна смола́ – ароматична швидкотверднуча на повітрі смола, яку добувають із стираксового дерева і використовують у фармакології, парфумерії і т. ін.; ладан;

(2) Епокси́дна смола́ – синтетична смола, утворювана з органічних сполук, використовується для виготовлення авіаційних клеїв, пластмас, електроізоляційних лаків і т. ін.

Епоксидні смоли показали цінні якості під час виготовлення синтетичних клеїв, придатних навіть для склеювання металоконструкцій (з наук.-попул. літ.);

Заводська лабораторія виконує роботи по напівзаводському освоєнню нових марок поліефірних і епоксидних смол (з газ.);

(3) Поліамі́дні смо́ли – синтетичні полімери, що містять у молекулі амідні групи і є рогоподібними або склоподібними речовинами;

(4) Ше́вська смола́ – згущена варінням темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина.

Є в нього на лівій щоці родиме п'ятенце з копієчку завбільшки, ніби хтось .. шевської смоли приліпив для розваги (Григорій Тютюнник).

◇ Ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ [до піді́ска] див. ли́пнути¹;

Реп'яхо́м (смоло́ю, як (мов, ні́би і т. ін.) реп'я́х (п'я́вка, [ше́вська] смола́)) [кожу́ха (до кожу́ха, до штані́в, у соба́чий хвіст і т. ін.)] див. реп'я́х;

Се́рце обкипа́є (закипа́є, окипа́є і т. ін.) / обкипі́ло (закипі́ло, окипі́ло і т. ін.) кро́в'ю (сукрова́тою, смоло́ю, ва́ром і т. ін.) див. се́рце;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ву́гіль (смола́, ву́глик, вугли́на і т. ін.), див. ву́гіль;

(5) Як смола́, зі сл. чо́рний. – дуже, надзвичайно.

З десять скирт хліба палало, а од їх піднімався густий дим, то чорний як смола, то білий, як осінній туман (І. Нечуй-Левицький);

(6) Як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й. – дуже, надто.

Той чабан з орденом, чіпкий, як смола в спеку, Явтух Сторчак підняв цілий ґвалт, що його худоба стоїть у загороді, під відкритим небом (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смола — -и, ж. 1》 Липкий пахучий сік, що виділяється хвойними і деякими іншими рослинами; живиця. 2》 Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева; вар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смола — смола́: ◊ смолу́ на па́льцях мати́ про злодійкувату людину (ст) ◊ чорний як смола́ → чорний ●а бода́й би ти смоли́ напи́вся (проклін) ●а смоли горя́чої (лайка, проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. смола — СМОЛА́ (липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами), ЖИВИ́ЦЯ. Словник синонімів української мови
  4. смола — ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене!... Фразеологічний словник української мови
  5. смола — Смола, -ли ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) — шевська. Варъ. 3) — земна. Асфальтъ. Шух. І. 12. Словник української мови Грінченка
  6. смола — смола́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири смоли́ Орфографічний словник української мови
  7. смола — (хто) оса, шпичка, ґедзь, ІРЖА; п-к СМОЛИСТИЙ, див. СМОЛЯНИЙ. Словник синонімів Караванського
  8. смола — СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами. В’їхали [подорожні] в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. смола — [смола] -ли, д. і м. смоул'і, мн. смолие, смол Орфоепічний словник української мови
  10. смола — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика