1. Великий тлумачний словник сучасної мови

смола

смола́

-и, ж.

1》 Липкий пахучий сік, що виділяється хвойними і деякими іншими рослинами; живиця.

2》 Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева; вар.

Шевська смола — згущена варінням темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина.

3》 перен., розм. Про нав'язливу, надокучливу людину.

4》 тільки мн. Органічні речовини, що їх одержують синтетичним способом і використовують у різних галузях промисловості.

Як смола (перев. зі сл. чорний) — дуже чорний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смола — смола́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири смоли́ Орфографічний словник української мови
  2. смола — (хто) оса, шпичка, ґедзь, ІРЖА; п-к СМОЛИСТИЙ, див. СМОЛЯНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. смола — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  4. смола — [смола] -ли, д. і м. смоул'і, мн. смолие, смол Орфоепічний словник української мови
  5. смола — СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами, який затвердіває на повітрі при виділенні. Дивився він на багаття, спостерігаючи, як полум'я пожирає зелені гілки, а з них виступає, закипаючи, смола (О. Словник української мови у 20 томах
  6. смола — смола́: ◊ смолу́ на па́льцях мати́ про злодійкувату людину (ст) ◊ чорний як смола́ → чорний ●а бода́й би ти смоли́ напи́вся (проклін) ●а смоли горя́чої (лайка, проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. смола — ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене!... Фразеологічний словник української мови
  8. смола — СМОЛА́ (липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами), ЖИВИ́ЦЯ. Словник синонімів української мови
  9. смола — СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами. В’їхали [подорожні] в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. смола — Смола, -ли ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) — шевська. Варъ. 3) — земна. Асфальтъ. Шух. І. 12. Словник української мови Грінченка