смола

СМОЛА́, и́, ж.

1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами.

В’їхали [подорожні] в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб., І, 1955, 308);

Дивився він на багаття, спостерігаючи, як полум’я пожирає зелені гілки, а з них виступає, закипаючи, смола (Гончар, III, 1959, 81).

2. Темна в’язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева.

Він велів зробити чотири дерев’яні скриньки: дві окувати золотом,.. а інші дві обмазати смолою і дегтем [дьогтем] (Фр., IV, 1950, 138);

Смола кипіла в казані над вогнищем (Тулуб, В степу.., 1964, 371);

Смола — це звичайний деревний дьоготь (Уроки.. хіміка, 1956, 69).

∆ Ше́вська смола́ — згущена варінням темна в’язка з неприємним запахом органічна речовина.

Є в нього на лівій щоці родиме п’ятенце з копієчку завбільшки, ніби хтось.. шевської смоли приліпив для розваги (Тют., Вир, 1964, 80).

◊ Прилипа́ти (прили́пнути, чіпля́тися і т. ін.), як (мов, немо́в і т. ін.) [ше́вська] смола́; Смоло́ю пристава́ти (приста́ти, чіпля́тися, причепи́тися і т. ін.) те саме, що Причі́плюватися (причіпля́тися, причепи́тися), як (мов, немо́в і т. ін.) п’я́вка (реп’я́х, [ше́вська] смола́ і т. ін.) ( див. причі́плюватися).

Він знав, що Грицай прилипне до його, як шевська смола, і сплоха не одчепиться (Н.-Лев., IV, 1956, 205);

— Знаєш, Альберт, не липни до мене, як реп’ях. Що ти від мене хочеш? — Дивись, який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує… (Автом., В. Кошик, 1954, 161);

Причі́плюватися (причіпля́тися, причепи́тися), як (мов, немо́в і т. ін.) [ше́вська] смола́ див. причі́плюватися.

3. перен., розм. Про нав’язливу, надокучливу людину.

— Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (Н.-Лев., VI, 1966, 406).

4. тільки мн. Органічні речовини, які одержують синтетичним способом і використовують у різних галузях промисловості.

Вживані для розділення радіоактивних металів смоли мають мало виявлені кислотні властивості (Наука.., 11, 1956, 15);

Львівський і Дніпропетровський лакофарбові заводи освоїли виробництво.. смол із застосуванням жирних кислот замість рослинної олії (Ком. Укр., 3, 1968, 33).

Як смола́ (перев. із сл. чорний) — дуже чорний.

З десять скирт хліба палало.., а од їх піднімався густий дим, то чорний, як смола, то білий, як осінній туман (Н.-Лев., II, 1956, 196);

На рундуці з непокритою, чорною, як смола, головою стояв Остап Тур (Чорн., Визвол. земля, 1959, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смола — смола́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири смоли́ Орфографічний словник української мови
  2. смола — (хто) оса, шпичка, ґедзь, ІРЖА; п-к СМОЛИСТИЙ, див. СМОЛЯНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. смола — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  4. смола — [смола] -ли, д. і м. смоул'і, мн. смолие, смол Орфоепічний словник української мови
  5. смола — -и, ж. 1》 Липкий пахучий сік, що виділяється хвойними і деякими іншими рослинами; живиця. 2》 Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева; вар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. смола — СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами, який затвердіває на повітрі при виділенні. Дивився він на багаття, спостерігаючи, як полум'я пожирає зелені гілки, а з них виступає, закипаючи, смола (О. Словник української мови у 20 томах
  7. смола — смола́: ◊ смолу́ на па́льцях мати́ про злодійкувату людину (ст) ◊ чорний як смола́ → чорний ●а бода́й би ти смоли́ напи́вся (проклін) ●а смоли горя́чої (лайка, проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. смола — ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене!... Фразеологічний словник української мови
  9. смола — СМОЛА́ (липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами), ЖИВИ́ЦЯ. Словник синонімів української мови
  10. смола — Смола, -ли ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) — шевська. Варъ. 3) — земна. Асфальтъ. Шух. І. 12. Словник української мови Грінченка