смолений
СМО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до смоли́ти.
Від перекинутої днищем догори щойно смоленої шаланди назустріч Петру Васильовичу і вантажникові Григорію звелось аж кілька чоловік (Смолич, V, 1959, 33);
// У знач. прикм.
Через поле розлоге, За високий гірський перевал.. Пролягли.. сходи смолених шпал (Брат., Вересень, 1949, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолений — смо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- смолений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до смолити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смолений — СМО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до смоли́ти. Від перекинутої днищем догори щойно смоленої шаланди назустріч Петру Васильовичу і вантажникові Григорію звелось аж кілька чоловік (Ю. Смолич); // у знач. прикм. Через поле розлоге, За високий гірський перевал .. Словник української мови у 20 томах