смолений

СМО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до смоли́ти.

Від перекинутої днищем догори щойно смоленої шаланди назустріч Петру Васильовичу і вантажникові Григорію звелось аж кілька чоловік (Смолич, V, 1959, 33);

// У знач. прикм.

Через поле розлоге, За високий гірський перевал.. Пролягли.. сходи смолених шпал (Брат., Вересень, 1949, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смолений — смо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. смолений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до смолити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смолений — СМО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до смоли́ти. Від перекинутої днищем догори щойно смоленої шаланди назустріч Петру Васильовичу і вантажникові Григорію звелось аж кілька чоловік (Ю. Смолич); // у знач. прикм. Через поле розлоге, За високий гірський перевал .. Словник української мови у 20 томах