1. Словник української мови у 20 томах

сміховинний

СМІХОВИ́ННИЙ, а, е.

1. Сповнений сміхом, жартами, гумором.

Сміховинна пісня;

Сміховинні малюнки;

Сміховинні побажання.

2. Який не можна сприймати серйозно.

Сміховинні непорозуміння;

Сміховинні сподівання;

// Який може викликати сміх, справляє смішне враження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміховинний — сміхови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сміховинний — -а, -е. 1》 Сповнений сміхом, жартами, гумором. 2》 Якого не можна сприймати серйозно. || Який може викликати сміх, справляє смішне враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сміховинний — СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Словник синонімів української мови
  4. сміховинний — Сміхови́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сміховинний — СМІХОВИ́ННИЙ, а, е. 1. Сповнений сміхом, жартами, гумором. Юрко співав з товаришами сміховинну пісню; співаючи, стукали вони в лад кулаками по столу (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. сміховинний — Сміховинний, -а, -е Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122. Словник української мови Грінченка