1. Словник синонімів української мови

сміховинний

СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Це була дуже кумедна картина (О. Іваненко); Сміховинна пригода; У нього був такий комічний вигляд, що навіть Василь Васильович не витримав і голосно зареготав (О. Донченко); Гострий зір молоді ніколи не пропустить курйозної риси викладача (О. Копиленко); Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Д. Ткач); З сими письмами (листами) вийшла забавна історія (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміховинний — сміхови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сміховинний — -а, -е. 1》 Сповнений сміхом, жартами, гумором. 2》 Якого не можна сприймати серйозно. || Який може викликати сміх, справляє смішне враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сміховинний — СМІХОВИ́ННИЙ, а, е. 1. Сповнений сміхом, жартами, гумором. Сміховинна пісня; Сміховинні малюнки; Сміховинні побажання. 2. Який не можна сприймати серйозно. Сміховинні непорозуміння; Сміховинні сподівання; // Який може викликати сміх, справляє смішне враження. Словник української мови у 20 томах
  4. сміховинний — Сміхови́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сміховинний — СМІХОВИ́ННИЙ, а, е. 1. Сповнений сміхом, жартами, гумором. Юрко співав з товаришами сміховинну пісню; співаючи, стукали вони в лад кулаками по столу (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. сміховинний — Сміховинний, -а, -е Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122. Словник української мови Грінченка