сміховинний

СМІХОВИ́ННИЙ, а, е.

1. Сповнений сміхом, жартами, гумором.

Юрко співав з товаришами сміховинну пісню; співаючи, стукали вони в лад кулаками по столу (П. Куліш, Вибр., 1969, 302);

Згадали жінки Савчину пісню, і його веселі приказки, і оте: «доброго здоров’я, п’ючи», і його сміховинні побажання (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 101).

2. Який не можна сприймати серйозно.

Варто з’ясувати Евеліні те прикре і сміховинне непорозуміння з Мариною: невже вона могла запідозрити якусь інтимність? (Рибак, Помилка.., 1956, 161);

// Який може викликати сміх, справляє смішне враження.

Сміховинними здаються .. дореволюційні тиражі книг і газет (Веч. Київ, 29.II 1964, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміховинний — СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Словник синонімів української мови
  2. сміховинний — Сміхови́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. сміховинний — Сміховинний, -а, -е Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні. Г. Барв. 122. Словник української мови Грінченка
  4. сміховинний — сміхови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. сміховинний — СМІХОВИ́ННИЙ, а, е. 1. Сповнений сміхом, жартами, гумором. Сміховинна пісня; Сміховинні малюнки; Сміховинні побажання. 2. Який не можна сприймати серйозно. Сміховинні непорозуміння; Сміховинні сподівання; // Який може викликати сміх, справляє смішне враження. Словник української мови у 20 томах
  6. сміховинний — -а, -е. 1》 Сповнений сміхом, жартами, гумором. 2》 Якого не можна сприймати серйозно. || Який може викликати сміх, справляє смішне враження. Великий тлумачний словник сучасної мови