смішки

СМІ́ШКИ, ів, мн., розм.

Те саме, що сміх 1, 2.

Вже ж мені минулися Дівоцькії смішки (П. Чубинський);

Все сниться: сестронька маленька Перед огнем, та я, та ненька У пізній час; Пісні та смішки до півночі (П. Грабовський);

В очах [у Каті] ніякої серйозності. Завжди смішки (І. Багмут);

Та так смішками та жартами й одмовилась, а правди не сказала (Марко Вовчок);

– Мене піднімуть двірські на сміх. А мені ліпше смерть у битві, ніж смішки двірських (І. Нечуй-Левицький);

Ці смішки мало турбували Ївгу, вона майже не звертала на них уваги (О. Донченко);

Він питає, де Петро, А Оксані смішки (С. Олійник).

◇ (1) За смішки́ кому – хто-небудь зовсім байдужий до чужих неприємностей; що-небудь комусь здається зовсім не важливим, не вартим уваги.

Всюди своє лихо, – думалося Прісці, – та чужим людям воно за смішки;

(2) Напа́ли (узяли́) смі́шки кого – комусь захотілося сміятися.

Очі їй стулились вужче, Леночка аж тупотить. Татка тут напали смішки: – Ну й чудна ж ти! (П. Тичина);

– Пищимуха на всю хату зареготався. Узяли і мене смішки (Панас Мирний);

Нароби́ти смі́ху (смі́шків) див. наро́блювати;

(3) На смі́шки кому – те саме, що На сміх (див. сміх).

Колись приповідали собі на смішки: “Казав Іван, що видів Штефан, як пан їв булку з молоком та й дуже вона була смачна” (П. Козланюк);

(4) Не до смі́шків кому – те саме, що Не до смі́ху (див. сміх).

Може будуть сміятись? Навряд. Не до смішків їм (О. Кундзич);

(5) Смі́шки з ба́биної кі́шки – про недоречний сміх, глузування.

Будеш в пеклі смалитись за те своє круть-верть, за ті смішки: хі-хі-хі! Смішки з бабиної кішки! (І. Нечуй-Левицький);

– Смішки з бабиної кішки, – почув [Олексій] поряд хмурий охриплий голос (М. Іщенко);

Смі́шки (пі́дсмішки, ха́хи) стро́їти див. стро́їти¹;

Справля́ти (заво́дити) смі́хи та ре́готи (хи́хи та ре́готи, смі́шки) див. справля́ти;

(6) У (в) смі́шки – заради жарту, щоб посміятися.

[Кукса:] Ви навмисне чи у смішки? [Дранко:] Пошуткував з вами трішки (М. Кропивницький);

Отих перснів понадавали йому дівчата й панни в смішки з цілої нашої парафії (І. Нечуй-Левицький);

(7) Усе́ смі́шки кому – хто-небудь тільки сміється, веселиться.

– Вам усе смішки та жарти, а нам нема часу жартувати (І. Нечуй-Левицький);

[Ярина (знов сміється) :] А що ж? Тут і заночуєш? Вже присвоївся? [Гаптін:] Тобі все смішки... (Леся Українка).