сніданок

СНІДА́НОК, нку, ч.

1. Їжа, признач. для споживання вранці.

З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (М. Коцюбинський);

Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (З. Тулуб);

Перший сніданок;

Другий сніданок;

Запізнитися на сніданок;

Читати газету за сніданком.

2. Те саме, що сні́дання 1.

По готелях глухо гудуть вже гонги, скликаючи на сніданок (М. Коцюбинський);

Після сніданку губернатор показав гостям своїх коней (О. Довженко);

// у знач. присл. сніда́нком. Коли снідають.

– Ну, зараз на добраніч. Я ще маю обмізкувати цю справу, а сніданком, – стишує [Чорнокнижний] голос, – непомітно приходьте до мене... (М. Стельмах).

(1) Дру́гий сніда́нок <�Дру́ге сні́дання>:

а) їжа, признач. для споживання незадовго до обіду.

– Я відбираю в кошик все найсмачніше. .. Це мій другий сніданок (П. Куліш);

– У нас на другий сніданок має бути запіканка (із журн.);

На друге снідання з'їдав одно-два яблок (з газ.);

б) час незадовго до обіду, признач. для споживання їжі.

Ще до обіда [обіду], перед панським другим сніданком, панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки (Леся Українка);

О восьмій годині дзвоник, потім сніданок, другий сніданок, обід, чай, вечеря (В. Хвильовий);

Со́нце [було́] у (в, під) сні́дання; Со́нце (со́нечко) підби́лося (підійшло́, підняло́ся і т. ін.) на сні́дання (на сніда́нок) див. со́нце.

◇ Відда́ти (віднести́) миша́м на сніда́нок (на сні́дання) див. віддава́ти;

Відпра́вити чорта́м на сніда́нок (на сні́дання) див. відправля́ти;

(2) До́брий сніда́нок <�До́бре сні́дання > – останні години ранкової пори.

Вже в добрий сніданок другого дня прибіг посланець (Іван Ле);

В добрий сніданок підійшов [Чорноус] до села, де жила дружина покійного друга (Є. Кравченко);

Було добре снідання, прийшов час доїти корову (Григорій Тютюнник).