сніданок

сніда́нок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніданок — СНІДА́НОК, нку, ч. 1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (М. Коцюбинський); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (З. Словник української мови у 20 томах
  2. сніданок — Сніданок, -нку м. Завтракъ. Словник української мови Грінченка
  3. сніданок — СНІДА́НОК, нку, ч. 1. Їжа, признач. для споживання вранці. З’їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Коцюб., II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  4. сніданок — [с(')н'іданок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. сніданок — Сні́да́нок, -да́нку; -да́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сніданок — Сніданок — перехватка, а грунт — обід. В обід людина з’їдає більшу частину своєї їжі. То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи. Нарікає лінивий. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сніданок — -нку, ч. 1》 Їжа, признач. для споживання вранці. 2》 Те саме, що снідання 1), 3》 || у знач. присл. сніданком. Коли снідають. Добрий сніданок — останні години ранкової пори. Другий сніданок — а) їжа, признач. для споживання незадовго до обіду; б) час незадовго до обіду, признач. для споживання їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сніданок — відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови