снідати
СНІ́ДАТИ, аю, аєш, недок., чим.
Їсти з'їдати сніданок.
– Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Панас Мирний);
Ранок. Віктор з Людмилою снідають (А. Головко);
В холодку, під крислатими горіхами.., снідають [робітники], чим хто має (М. Коцюбинський);
Вітчим з синами сиділи за столом і снідали сухим хлібом з часником (Леся Українка);
Снідати вдома;
Запросити на сніданок.
◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) не сні́дав – позбавлений жвавості, бадьорості.
Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снідати — сні́дати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- снідати — див. ЇСТИ. Словник синонімів Караванського
- снідати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- снідати — [с(')н’ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- снідати — -аю, -аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з'їдати сніданок. || чим. Їсти що-небудь уранці на сніданок. Давати снідати — подавати страви на сніданок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- снідати — як (мов, ні́би і т. ін.) не сні́дав. Позбавлений жвавості, бадьорості. Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (З газети). Фразеологічний словник української мови
- снідати — Сні́дати, -даю, -даєш, -дає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- снідати — СНІ́ДАТИ, аю, аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з’їдати сніданок. — Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Мирний, І, 1949, 149); Ранок. Словник української мови в 11 томах
- снідати — Снідати, -даю, -єш гл. Завтракать. Ой чи прийде, чи не прийде на вечерю тую, а я мойму миленькому снідати зготую. н. п. Словник української мови Грінченка