снідати

сні́дати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снідати — див. ЇСТИ. Словник синонімів Караванського
  2. снідати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. снідати — [с(')н’ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. снідати — -аю, -аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з'їдати сніданок. || чим. Їсти що-небудь уранці на сніданок. Давати снідати — подавати страви на сніданок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. снідати — СНІ́ДАТИ, аю, аєш, недок., чим. Їсти з'їдати сніданок. – Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Панас Мирний); Ранок. Віктор з Людмилою снідають (А. Головко); В холодку, під крислатими горіхами.. Словник української мови у 20 томах
  6. снідати — як (мов, ні́би і т. ін.) не сні́дав. Позбавлений жвавості, бадьорості. Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (З газети). Фразеологічний словник української мови
  7. снідати — Сні́дати, -даю, -даєш, -дає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. снідати — СНІ́ДАТИ, аю, аєш, недок., неперех. і розм. перех. Їсти вранці, з’їдати сніданок. — Ну, снідайте ж, поки овець позгонять. А я тим часом умиюся та зберуся, та й рушимо! (Мирний, І, 1949, 149); Ранок. Словник української мови в 11 томах
  9. снідати — Снідати, -даю, -єш гл. Завтракать. Ой чи прийде, чи не прийде на вечерю тую, а я мойму миленькому снідати зготую. н. п. Словник української мови Грінченка