сніжний

СНІЖНИ́Й див. сні́жний.

СНІ́ЖНИЙ, а, е, рідше СНІЖНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до сніг.

– Лавина, як відомо, складається з мільйонів невинних сніжних клаптиків (І. Франко);

А ж ось і місто. Сніжна курява його старі покрівлі покрива (Я. Шпорта);

Мечик ураз розігнався, випередив Віктора і пішов перший цілиною, здіймаючи сніжний пил (О. Донченко);

// Зробл. із снігу або в снігу.

Ти замерз? Ану ходім Будувати сніжний дім! (Г. Бойко);

З настанням зими у більшості нових житлових масивів міста .. у подвір'ях будинків залито ковзанки, споруджено сніжні гірки для дітей (з газ.);

// Який несе сніг.

Сніжний вітер.

2. Вкритий снігом.

Сонце хилилось уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (І. Франко);

Мимо ферми і криниці У шинелях, як бійці, Понесли свої рушниці В сніжне поле два стрільці (С. Олійник);

Все мені сняться привали на сніжних дорогах (С. Голованівський).

3. Багатий на сніг; з частими снігопадами.

Одного сніжного дня, коли вся комуна лежала під заметами, знову приїхав Ладнов (І. Микитенко);

Сніжна зима.

4. Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.);

// перен. Дуже чистий, світлий.

Сніжну скатерку розстелимо в саду (М. Рильський);

В житах майнуть рукава білі .. – сніжне полотно (Т. Масенко).