сніжка
СНІ́ЖКА, и, ж.
1. Невелика, тверда грудка, зліплена із снігу.
Зліпити сніжку;
Юрко наздоганяв, на бігу ліпив сніжки, ціляв ними у вертку дівчину (В. Козаченко);
* У порівн. Вони перекидалися різними необов'язковими словами легко, мов сніжками (Ю. Щербак).
2. тільки мн., кул. Білки, збиті з цукровою пудрою і зварені в киплячому молоці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніжка — сні́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сніжка — -и, ж. 1》 Невелика, тверда грудка, зліплена зі снігу. У сніжки грати — брати участь у грі, при якій ті, що грають, намагаються закидати один одного грудками, зліпленими із снігу. 2》 тільки мн., кул. Білки, збиті з цукровою пудрою і зварені в киплячому молоці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сніжка — СНІ́ЖКА, и, ж. 1. Невелика, тверда грудка, зліплена із снігу. Вискакую на подвір’я, вмиваюся першим снігом, ліплю сніжку, шпурляю в верховіття осокора (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах