сніжка

сні́жка

-и, ж.

1》 Невелика, тверда грудка, зліплена зі снігу.

У сніжки грати — брати участь у грі, при якій ті, що грають, намагаються закидати один одного грудками, зліпленими із снігу.

2》 тільки мн., кул. Білки, збиті з цукровою пудрою і зварені в киплячому молоці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніжка — сні́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сніжка — СНІ́ЖКА, и, ж. 1. Невелика, тверда грудка, зліплена із снігу. Зліпити сніжку; Юрко наздоганяв, на бігу ліпив сніжки, ціляв ними у вертку дівчину (В. Козаченко); * У порівн. Вони перекидалися різними необов'язковими словами легко, мов сніжками (Ю. Щербак). Словник української мови у 20 томах
  3. сніжка — СНІ́ЖКА, и, ж. 1. Невелика, тверда грудка, зліплена із снігу. Вискакую на подвір’я, вмиваюся першим снігом, ліплю сніжку, шпурляю в верховіття осокора (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах