содухи
СО́ДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, ж.), розм., заст.
Кінець, загибель.
[Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому со́духа (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- содухи — -ів, мн. (одн. содуха, -и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель. Содухи спустити заст. — згинути, здохнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- содухи — СО́ДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель. [Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому со́духа (Л. Укр., IV, 1954, 244). Словник української мови в 11 томах
- содухи — Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. К. ЧР. 168. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка