содухи

СО́ДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель.

[Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому со́духа (Л. Укр., IV, 1954, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. содухи — СО́ДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель. [Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому со́духа (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. содухи — -ів, мн. (одн. содуха, -и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель. Содухи спустити заст. — згинути, здохнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. содухи — Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. К. ЧР. 168. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка