содухи

со́духи

-ів, мн. (одн. содуха, -и, ж.), розм., заст.

Кінець, загибель.

Содухи спустити заст. — згинути, здохнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. содухи — СО́ДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель. [Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому со́духа (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. содухи — СО́ДУХИ, ів, мн. (одн. со́духа, и, ж.), розм., заст. Кінець, загибель. [Бекер:] Де він, той катюга? .. [Віттінг:] Ось нехай тільки вловимо, буде йому со́духа (Л. Укр., IV, 1954, 244). Словник української мови в 11 томах
  3. содухи — Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. К. ЧР. 168. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка