1. Словник української мови у 20 томах

солод

СО́ЛОД, у, ч.

1. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін.

Без солоду пива не звариш. І ми вже звикли до того, що на солод ідуть тонни найкращого зерна (з наук.-попул. літ.);

Солод готують з зерна ячменю, вівса або жита (з наук. літ.);

Мусій Завірюха ніч і день клопотав коло зерна, перегортав, перелопачував, .. провівав, охолоджував, щоб не пішов овес на солод (К. Гордієнко).

2. Те саме, що насоло́да.

Осінь всім багата. Досить є на дворі, Не пустує хата, Надбано в коморі. Аж тріщить по клунях... Не життя, а солод! Так бриньчать на струнах; Справді ж лютий голод (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солод — со́лод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. солод — -у, ч. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. || перен., рідко. Те саме, що насолода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солод — Продукт штучного пророщування зерен (частіше — ячменю, рідше — жита, пшениці, вівса), що містить активні ферменти; використовується для оцукрення крохмалю при виробництві спирту, дріжджів, пива, квасу, кормів тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  4. солод — Со́лод, -ду, -дові, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. солод — СО́ЛОД, у, ч. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш. Словник української мови в 11 томах
  6. солод — Солод, -ду м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821. Словник української мови Грінченка