1. Великий тлумачний словник сучасної мови

солод

со́лод

-у, ч.

Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін.

|| перен., рідко. Те саме, що насолода.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солод — со́лод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. солод — СО́ЛОД, у, ч. 1. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш. Словник української мови у 20 томах
  3. солод — Продукт штучного пророщування зерен (частіше — ячменю, рідше — жита, пшениці, вівса), що містить активні ферменти; використовується для оцукрення крохмалю при виробництві спирту, дріжджів, пива, квасу, кормів тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  4. солод — Со́лод, -ду, -дові, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. солод — СО́ЛОД, у, ч. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш. Словник української мови в 11 томах
  6. солод — Солод, -ду м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821. Словник української мови Грінченка