солом'яник

СОЛО́М'ЯНИК, а, ч., розм.

1. Матрац, набитий соломою.

На возі стояла велика дубова скриня і кілька менших; поміж них, умостившись на солом'яниках і перинах, сиділи Уляна Григорівна, Маруся, Наталка (С. Добровольський).

2. Опудало, зробл. із соломи.

А горобці кричать: .. – У панському саду стояли генерали – Та й тим на голову сідали, А це солом'яник... Не боїмось, Під носом пурхаєм і сміємось (Л. Глібов).

3. Солом'яний кіш у вигляді діжки.

Втерши сльози, вона, наче птиця, стрепенулась і кинулась господарювати.., порядкувала навіть людьми, що вносили кадовби, діжки, .. солом'яники та бодню (І. Нечуй-Левицький);

Біля верстата височіли два солом'яники, на зерно й муку, яких уже давно не плетуть (В. Кучер).

4. Солом'яний капелюх.

Бойківські повстяні крисані та підгірські солом'яники, – все те густою, брудною, сірою хмарою вкривало толоку (І. Франко).

5. Грубе взуття, сплетене з соломи.

В солом'яниках або довбаних з дерева черевиках тінями сновигали по табору вчорашні воїни, проклинаючи і себе, і головного отамана (М. Стельмах);

[Марко:] Очуманіла баба, зовсім очуманіла! Корову у валянці взути, а самій у солом'яниках у таку стужу! (З. Мороз).