1. Словник української мови у 20 томах

соул

СО́УЛ, у, ч.

Негритянська музика, пов'язана з блюзовою традицією.

Чистий білий соул Bacharach був доречний за часiв розквiту iронiчного буму у Великiй Британiї (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соул — -у, ч., муз. Вокальна джазова форма, різновид ритм-енд-блюзу з елементами спіричуел. Соул-джаз — диференційована форма хард-бопу, що віддзеркалює елементи традицій блюзу і культової музики афро-американських негрів. Соул-рок — напрямок рок-музики, сплав блюзу і біту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. соул — (англ. soul — душа) — вокальна джазова форма, що розвинулась з культової музики американських негрів (госпел), запозичивши багато елементів ритм енд блюзу. Інколи С. називають негритянську музику, пов’язану з блюзовою традицією. Словник-довідник музичних термінів